logo
Вхід / Реєстрація
Увійти
Зареєструватись → Забули пароль ?

Поки в Парижі повітряні кулі літали на спаленій соломі, у Львові кілька мудрих чоловіків створили агрегат, який спростив підняття бальона в повітря. Через півроку після того, як парижани запустили свою кулю, 4 березня 1784 року, Ігнацій Мартинович і Непомук Герман запустили над містом бальон з тепловим аеростатом з автоматичним пальником на рідкому паливі. Пальник львівських винахідників підігрівав повітря в оболонці в міру того, як воно зимніло, і тримав кулю в небі тривалий час, поки стане палива.
Окрім добротного пальника, зміцнили й матеріал самої кулі. Тонку шовкову матерію оболонки просочили сумішшю оліфи та воску.
Стартував той політ у саду Бєльських за присутності місцевого панства. Усе місто зібралося подивитись, як злетить той бальон. Першу кулю запускали без людей. Хто ж знав, як та справа піде. Коли оболонку наповнило гаряче повітря, то лишень за хвилину куля здійнялася на 100 метрів. Коли в пальнику закінчилося пальен, куля поволі опустилася на землю.
Під час другого запуску щось пішло не за планом, тому куля здійнялася в повітря та згоріла вщент.
Попри тодішню невдачу, повітроплавці досі використовують схожий агрегат для льоту бальонів.
Відтоді традиції живуть і до нині. У Львові існує “Галицьке товариство повітроплавців”. Вони допомагають людям стати ближчими до неба!