УКР
Контакти
Вхід
Email
Увійти
Вперше тут? Зареєструйтеся
14.09.2023
Інтерв'ю

«Тоді можна було, грубо кажучи, літати з крісла, попиваючи каву». Як змінилась аеророзвідка за півтора роки війни

Розповідає workout-легенда та аеророзвідник Денис Мінін
3186
4.5

Одна з перших світлин в інстаграмі Дениса Мініна – два патчі: «Мінін» та «Street workout». Ці «мирні» патчі були опубліковані рівно десять років тому, коли засновник workout-руху в Україні та Європі був на піку популярності, подорожував Україною та світом і збирав навколо себе тисячі молодих людей, які обожнювали спорт і вели здоровий спосіб життя. У «житті до» він був президентом всеукраїнської федерації Street Workout Ukraine та одним із лідерів цього руху в Європі.

Десять років по тому Денис ховає свій прес під бронік, до якого прикріплює патч «Workout Academy» – крихітне нагадування про мирні часи і справу свого життя; вантажить аеророзвідницьке спорядження в автівку і разом з побратимами з тієї ж Workout Academy їде в місця, які ми, цивільні, називаємо пеклом.

Боєць на позивний «Workout» освоїв дрони та мілітарну справу лише після 24 лютого. І таких як він – безліч! Розбираємось, як за останні півтора роки цивільні хлопці та дівчата почали підкорювати небо та змінювати хід війни.

– Якою була аеророзвідка України на початку повномасштабного вторгнення? Що за люди керували тоді дронами? Де вони вчилися?

– З перших днів війни дронами керували всі, хто вмів це робити в мирному часі. Більше того, на початку війни це було неймовірно легко, тому що ворог зробив величезну помилку і не використовував тієї кількості РЕБ-ів як зараз. Причому це було майже на всіх напрямках. Грубо кажучи, можна було літати з крісла, попиваючи каву. Треба усвідомлювати, що рашисти швидко вчаться воювати і треба кожного разу знаходити нові шляхи та методи. Війна це постійні навчання та підвищення кваліфікації, математика, тактика, стратегія та інтелект.

Не дронами єдиними: що має вміти аеророзвідник

– Ваша цитата: «Дві освіти з чотирьох стали мені у нагоді». Що це за спеціальності?

– Перша освіта була в радіоприладобудівному коледжі, де я здобував технічну освіту. Потім машинобудівний коледж, а за ним Дніпровській національний університет за спеціальністю числове програмне забезпечення та комп’ютерна інженерія. Звісно, і цього було недостатньо, бо моя місія та робота в напрямку здорового способу життя та спорту довела мене до Медичного інституту з кваліфікацією комплементарна медицина та валеологія. Після цього можна було б і зупинитися, але наступним був Інститут фізкультури, де здобув ще одну вищу освіту і диплом магістра з відзнакою.

– Люди яких професій легше і швидше зможуть опанувати дрони?

– Взагалі-то дрони можуть опанувати люди будь-якої професії і спеціальності, але швидше їх опановують цифрові люди, котрі вийшли з аналогового життя. Як приклад, це ті, хто швидко опановував будь які ґаджети, комп’ютерні ігри, програми.

– Є поширена думка, що аеророзвідник – це просто людина, яка вміє керувати БПЛА. Можете пояснити детальніше, настільки широкий у вас спектр роботи?

– Пілот дрона, котрий дуже гарно вміє літати, але не розуміється в мілітарній справі – потенційний загиблий з вірогідністю 99%. Просто наведу приклад нашого підрозділу, коли почалась війна. Ми кожен день, з ранку до вечора опановували військову справу безперервно і на різних полігонах та майданчиках. Це були теоретичні та практичні навчання з таких дисциплін:

⁃ Мінування, розмінування;
⁃ Вивчення та опанування різного виду озброєння;
⁃ Стрільба і тактика (штурми, оборона, зачистка, тощо);
⁃ Картографія, орієнтування, рельєф місцевості та інше;
⁃ Маскування;
⁃ Вивчення розвідувальних та ударних дронів, починаючи з аеророзвідки, продовжуючи корегуванням, закінчуючи ударними БПЛА різного типу;
⁃ Фізичні тренування в силовому напрямку та витривалості (фізично не тренована та не підготовлена людина наражає себе та свою групу на ризики).

«Ми дуже відповідально ставимось до нових пілотів. Кожен новачок для нас як дитина»Денис Мінін

– Розкажіть про свій графік на бойових. Чи можете пригадати найбожевільніший період, коли практично не вдавалося поспати? Як часто відбувається ротація?

– У нас неймовірне командування, котре зробило максимально зручний графік і це, я вважаю, треба переймати іншим, хто йде до того, щоб кожен військовий був у нормальному фізичному та психічно-емоційному стані. Це коли ти тиждень на бойових, тиждень на навчаннях (бо навіть на війні треба постійно підвищувати свою кваліфікацію) і тиждень на відпочинку. Але, підкреслю, що це стосується нас. Звісно що не всім таке під силу, в залежності від роду військ та специфіки роботи.

Якщо казати про сон на бойових, то про нього можна просто забути. Сон можливий тільки в розташуванні на відносно нормальній відстані від нуля.

– Чи буде у аеророзвідників можливість відпочивати більше, якщо таких підрозділів стане більше?

– Навіть якщо підрозділів БПЛА стане більше – роботи у нас теж стане більше, тому що треба буде займатись їх супроводом та навчанням, бо теорія дуже відрізняється від практичних бойових виходів. Але це я кажу про наші принципи відношення до нових пілотів. Ми дуже відповідально ставимось до них, а як у інших – я не знаю. Кожен новачок для нас як дитина.

Українські дрони та «паперова армія»

– Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку Віталій Дейнега якось натякав, що держава масово не закуповує китайські дрони, аби не псувати стосунки з США. Чи маємо ми альтернативу китайським дронам, які зараз «на плечах» волонтерів?

– Спробую без деталей, але дуже стисло дати розуміння: влада фізично не може зробити швидким процес закупівлі та постачання дронів, а волонтери, фонди та друзі це роблять максимально швидко. Бо немає перепон через закони, бюрократію та багато чого іншого.

– Влітку 2023 року 40 виробників українських безпілотників отримали державні контракти. Це хороша тенденція, чи станом на півтора роки війни кількість мала б бути більшою?

– Насправді українських виробників більше сотні, але не всі можуть підтвердити якість і, що головне, регулярний потік на виробництві, тому держава не може фізично надати такі контракти всім. Є багато перегонів в постачанні комплектуючих.

– Чи доходили до вас дрони українського виробництва? Мали нагоду користуватися бодай якимись?

– Так, але це виключно ударні дрони. Розвідувальні дрони залишаються прерогативою китайців. Більше того, українські виробники пристосувались та навчились виробляти «птахів», котрі і бʼють, і скидають, і мінують. На початку війни це все було дуже кустарно та на колінках, але зараз якість вже інша. Ключовим є те, що розробка йде не тільки в напрямку дронів, а і їх протидії. Засоби РЕБ це зараз важлива складова і гарно, що цим займається не тільки влада, а також приватні розробники.

– Можете коротко, для «чайників», пояснити, за яких умов використовуються розвідувальні дрони, а за яких бойові?

– В більшості випадків розвідувальні БПЛА не працюють без ударних і навпаки. Простий приклад: для фіксації робити ударного дрона треба передрозвідка, дорозвідка, построзвідка. Тобто пошук, супровід, фіксація влучання, результат.

«Держава може зробити тільки одне - прибрати корупцію. Це те, що віддаляє нашу перемогу над рашистами. Все інше ми зробимо самі»Денис Мінін

– Ваші слова: «Нам дуже потрібні зміни доктрини ведення збройної боротьби, приведення її у відповідність до нормативних актів України». Поясніть детальніше, які зміни ви б хотіли бачити в першу чергу?

– З десятків, навіть сотень пунктів, скажу лише про один, найважливіший – це ШВИДКІСТЬ! Прибирання «паперової армії», швидкість прийняття рішень та нові, молоді, навчені командири. Швидкість у всьому: постачанні, документації, навчанні, будь де, де це стосується оборони країни. Все дуже просто: ми втрачаємо зараз найцінніше – це людський ресурс. У нас немає часу.

– А що держава може зробити вже, аби вам було легше прямо зараз?

– Держава може зробити тільки одне – прибрати корупцію. Це те, що віддаляє нашу перемогу над рашистами. Все інше ми зробимо самі.

– А що можемо зробити ми, цивільні?

– Цивільні вже це роблять, допомагають та донатять. Найголовніше, щоб не розслаблялися та не забували, бо досвід вже показав, що це дедалі частіше відбувається. Для деяких взагалі війна вже закінчилась.

– Ви самостійно покриваєте свої потреби в дронах, обладнанні, спорядженні та безлічі інших речей. Який відсоток української аеророзвідки теж працює за таким принципом?

– Ми це робимо самостійно, але ключовим фактором забезпечення є наші друзі. Саме завдяки нашому колу оточення вдалося в принципі сформувати підрозділ та забезпечити його усім необхідним. Це неймовірні люди. Без них це було б неможливо.

Втрачені дрони і врятовані життя

– Чи згодні ви з тезою, що це війна дронів і артилерії?

– Скажу так: це війна ВСІХ без винятків. Але так, війна дронів та артилерії – це база… але тільки після штурмовиків! Бо штурмові групи це п****ць як важливо, особливо на поточний період війни.

– А з якими родами військ ви найтісніше співпрацюєте?

– Найчастіше з 3-м полком ССО.

– Як часто у вас втрачаються дрони і виходить з ладу допоміжна техніка? Що саме це за поломки?

– Зараз дуже часто втрачаються розвідувальні дрони через потужну роботу ворожих РЕБів, але слід зауважити, що також багато дронів втрачається через недбалість своїх же, коли, наприклад, через відсутність зв’язку або відсутність комунікації та взаємодії між суміжними групами та підрозділами, невчасно вмикають наші засоби протидії БПЛА, або збивають зі зброї.

Якщо казати про ударні дрони, то тут втрати відбуваються більше через рельєф місцевості або ворожу стрілянину.

Треба казати правду: дуже багато дронів було втрачено на початку війни через відсутність досвіду пілотів. І це було великою проблемою, бо були випадки, що за дві години деякі групи втрачали по 10 «птахів». З одного боку це нормально, коли ти жертвуєш такою кількістю заради ураження значних цілей, але коли це відбувається максимально безглуздо, то тут дуже шкода тих волонтерів, котрі передають ці дрони та купують їх на останні кошти. На жаль – це було. На щастя – це відійшло в минуле. Зараз групи аеророзвідки вже зовсім інші.

А ще, коли ти працюєш в багнюці, серед розбитого скла та бетону, під обстрілами, в переміщенні пішим ходом та на автівках – завжди є ураження комплектуючих, пультів, дротів, тощо. А іноді буває так, що сусідній будинок, підвал, або бліндаж розбирається артою, а там були комплекти обладнання для БПЛА. Тому такі втрати теж існують.

«Нещодавно почав прислуховуватись до хлопців з Третьої штурмової, що не треба щільно та близько знайомитись з побратимами, щоб не було потім так тяжко»Денис Мінін

– Ви наживо бачите, як гинуть ваші побратими. Як психологічно справляєтесь з емоціями, коли потрібно продовжувати працювати?

– Психологічно – це п****, а фізично просто продовжуємо, бо немає іншого вибору. Нещодавно почав прислуховуватись до хлопців з Третьої штурмової, що не треба щільно та близько знайомитись з побратимами, щоб не було потім так тяжко…

– Чи багато було на вашому досвіді випадків, коли БПЛА буквально рятував життя? Очевидно, що кожен виліт дрона – це потенційно врятоване життя людини, але чи були якісь випадки, які вам запам’яталися?

– Так, наприклад, останнє бойове завдання – це врятовані життя всієї нашої групи та суміжних підрозділів, коли ми, завдяки злагодженій роботі розвідки та ударним діям, змогли першими знайти та ліквідувати таку ж групу ворожих ударних БПЛА. І це маленький приклад, коли майже кожен наш виліт – це врятовані життя, бо не зможе більше пі**ський «Корнет» знищити нашу колону при штурмі, не зможе більш хробачий танчик вийти на ураження наших ліній.

Вам сподобався матеріал?

Ми збираємо файли cookie для кращого діалогу з вами Детальніше. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтесь з цим