УКР
Контакти
Вхід
Email
Увійти
Вперше тут? Зареєструйтеся
14.07.2023
Інтерв'ю, Цікаве

Як українські пілоти винищувачів МіГ-29 працюють вночі

Пояснює Дмитро «Ектор» Шкаревський
2220
4.8

Український пілот винищувача МіГ-29, старший льотчик 114-ї бригади тактичної авіації Дмитро Шкаревський розповів, чому нічні польоти вважаються найскладнішими у військовій авіації.

10 лютого 2023 року, саме під час нічного вильоту, бойовий літак Дмитра отримав сильні пошкодження, а сам пілот змушений був катапультуватися, отримавши численні травми.

Від початку повномасштабного вторгнення Дмитро виконав близько 70 бойових вильотів і збив кілька ворожих ракет. Зараз хоробрий захисник неба з позивним «Ектор» відновлюється після отриманих пошкоджень, але продовжує допомагати Україні та своїм побратимам, зокрема і тим, що відкрито розповідає про нюанси та потреби української авіації.

Коли ти літаєш вдень, то плюс-мінус можеш оцінити відстань до землі, а вночі ця перевага пропадає

— Вночі набагато складніше виконувати польоти, особливо коли немає місяця. Бо коли місяць у повні, він трохи підсвічує. Буває навіть таке, що коли гарна погода, все дуже добре видно навіть вночі. Але все одно втрачаються відчуття у просторі. От коли ти літаєш вдень, то плюс-мінус можеш оцінити відстань до землі, а вночі ця перевага пропадає. І, загалом, у нас «пише книжка», що нічні польоти вважаються тяжкими, тому весь політ виконується за приладами. Тобто, більшість часу пілот просто слідкує за панеллю приладів.

Якщо говорити за теперішній час і пуски ворожих ракет вночі, то наші пілоти виконують завдання в залежності від рішення командування. Буває, що працює ППО, буває що льотчики. А буває і разом. Більш результативним є ППО, тому їх і більше застосовують, ніж літаки. На це впливає дуже багато факторів, але я не можу сказати, які саме, адже сам не знаю, бо пілоти виконують завдання командування. Тобто, інколи, коли оголошують тривогу, пілоти можуть взагалі не вилітати, і працює тільки ППО.

—  Зараз бойові польоти майже не виконуються на великих висотах, тому, зазвичай, завдання виконуються під нижньою межею хмарності. Але якщо говорити в загальному, то, навіть якщо ти летиш над хмарами — це значно комфортніше вдень, аніж вночі.

Як працює система освітлення в кабіні пілота

Грубо кажучи, це як нічний режим в смартфоні

— В кабіні вистачає світла під час нічних польотів, бо у нас там дуже гарне світлоообладнання:  підсвічується усе, починаючи від усіх приладів і кнопочок, до планшетки на нозі справа, яка окремо підсвічується спеціальним ліхтариком. Якщо говорити детальніше про світло, то його не просто достатньо – воно регулюється в залежності від часу польоту. Тобто, коли сонце заходить освітлення має бути на повну. Коли вже глуха ніч – ми його зменшуємо, бо бліки від яскравого світла б’ють по ліхтарю, і це заважає пілоту, тому освітлення потрібне не таке яскраве. Грубо кажучи, це як нічний режим в смартфоні. Усе освітлення ми можемо відрегулювати. Та сама історія з планшетом на нозі. Ми можемо вимикати його підсвітку, коли він нам не потрібен. Коли потрібен – включили, подивились, виключили.

В нас шоломи ще старого радянського зразка, в той час люди якось не додумались, що коли пілоту треба катапультуватися вночі, цей темний світлофільтр має бути опущеним

— Причиною травми моїх очей була якраз оця ситуація з шоломом, адже в мене не був опущений світлофільтр. Так як в нас шоломи ще старого радянського зразка, в той час люди якось не додумались, що коли пілоту треба катапультуватися вночі, цей темний світлофільтр має бути опущеним. Він завжди повинен бути опущеним. Та оскільки він затемнений, то вночі це все одно що надіти темні окуляри. Це дурня повна.

Я катапультувався о 4 ранку і там було дуже багато нюансів. Один з них – неопущений шолом. Часу закрити його в мене просто не було, катапультування займало лічені секунди.  Зараз ми в процесі переходу на нові захисні шоломи – партнери дали нам нові шоломи з двома світлофільтрами: один прозорий, який використовується вночі, а інший затемнений сонцезахисний.

Що таке «СПО» і як ця система рятує від ворожих ракет

Нам дуже допомагають ті наземні служби, під чиїм управлінням ми знаходимось

— В нас є «СПО» (система попередження про опромінення, –  авт), але вона дуже старого зразка, тому на теперішні новіші системи озброєння типу С-400, БУК-М2 і таке інше; навіть про пуски ракет з літаків противника вона не повідомляє, що «от, відбувся пуск». В нас просто може показувати, що є опромінення, і там є буквенна абревіатура, за якою ми можемо приблизно сказати, з якого типу; чи з землі, чи з повітря «можливий пуск». Пуск в нас не показує, показує «захват», якщо він був. І ми вже рахуємо, що, якщо наш літак «захватили», то, швидше за все, ракету пустили. Воно може раз спрацювати, раз не спрацювати, адже літаки старі і надійність роботи не гарантується.

Нам дуже допомагають ті наземні служби, під чиїм управлінням ми знаходимось, у них є прилади – не казатиму які, бо сам цього не знаю, які бачать відділення ракет від літаків, або пуск з землі по нас. Вони дають команду «бачимо пуск, маневруйте».

ЧИ НЕСЕ РАДІОЛОКАЦІЙНИЙ ВОРОЖИЙ РОЗВІДНИК А-50У БІЛЬШЕ ЗАГРОЗИ ВНОЧІ, АНІЖ ВДЕНЬ

— Коли цей літак злітав в Білорусі, він створював нам проблеми і вдень, і вночі. Тут різниці немає. Нам казали, до прикладу, що коли ми будемо в Івано-Франківську, а цей літак буде трохи північніше Луцька, то він дозволить ворогам бачити навіть просто зліт нашого літака. Якщо я не помиляюсь, там радіус дії антени – 400 чи 500 км. Він працює як ретранслятор: засікає в повітрі всі переміщення нашої авіації, і одразу ж доповідає ворожим винищувачам, які нас атакують.

Зараз, коли літо і спека, всі прибори можуть дуже сильно перегріватись, і дальність через це може падати

— Нашій ракеті потрібно 2/3 шляху. Тобто, грубо кажучи: якщо ми пускаємо ракету в ціль, до якої 30 кілометрів, то ракету треба супроводжувати 20 кілометрів її шляху. Загалом це все робиться по приладах, але є нюанс, що вночі дальність захоплення і виявлення може бути більшою і на це впливають погодні умови. Бо навіть зараз, коли літо і спека, всі прилади можуть дуже сильно перегріватись, і дальність через це може падати. А вночі, коли прохолодно, краще працює і приціл, і ракети.

У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ГОЛОВНА ВІДМІННІСТЬ ПОЛЮВАННЯ НА БпЛА вдень і вночі
Ми спостерігаємо безпілотники радіолокаційно в будь-який час доби, але нюанс в тому, що вони летять дуже повільно. Їх важче «захватити», ніж ракету

— До катапультування і отримання травм мені доводилося виконувати польоти за БПЛА, але вони були безуспішними. Вночі ми відслідковуємо їх по прицілу, як і вдень. Ми візуально їх не бачимо взагалі. Ми спостерігаємо їх радіолокаційно в будь-який час доби, але нюанс в тому, що вони летять дуже повільно. Їх важче «захватити», ніж ракету. Якщо говорити про відмінність полювання на БПЛА вдень і вночі, то вдень літати набагато комфортніше, адже ти візуально бачиш, де ти знаходишся, чи є під тобою населений пункт, і чи збив ти цей Shahed.

Мені особисто, як і іншим пілотам, легше літати вдень. Але в цілому, якщо ми вже говоримо про нічні польоти, то було б краще літати вночі на F-16, аніж на МіГ-29.

Поки Україна чекає на F-16, наші пілоти вже готуються до якнайшвидшої адаптації під цей вид літаків, вивчаючи нову авіаційну термінологію англійською. Але нам ні на мить не слід забувати, що головна сила України в небі – не літаки, а люди, які здіймають їх в небо. І з кожним їхнім бойовим вильотом в теперішніх умовах ми ризикуємо найдорожчим, що маємо.

Вам сподобався матеріал?

Ми збираємо файли cookie для кращого діалогу з вами Детальніше. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтесь з цим