logo
УКР
21.10.2022
Цікаве
Pin-Up culture: що це та як пов’язане з авіацією?
З англійської слово to pin up перекладається як «приколювати» (мова про постери, які приколювали на стіну). Розбираємось, з чого почалась ця культура та як трансформувалась.
417
5

З англійської слово «to pin up» перекладається як «приколювати» (мова про постери, які приколювали на стіну). Та в дійсності йдеться про американський графічний стиль, який з’явився у першій половині 20 століття, широко поширився у середині цього ж сторіччя й не втратив свого значення дотепер. Тепер це невід’ємна частина американської культури та поп-культури загалом. Найчастіше пін-ап асоціюється з зображенням вродливої, часто напівоголеної дівчини. Класичний варіант пін-ап стилю часто передбачає сукенки та шорти в стилі 20-х (пізніше 50-х років), аналогічні спідниці та підбори. Відповідно дівчат, які позували для малюнків в такому стилі, почали називати Pin-up girls. Ними ставали кінозірки, співачки, моделі…

Гібсон — “батько” пін ап культури

Почалося все зі стрімкого розвитку реклами на початку 20-го століття. Тоді ілюстрація стала одним з її основних інструментів. Так зароджувалася друкована реклама, почали з’являтися художники, які спеціалізувалися на малюнках в цьому стилі. Найвідоміші рекламні кампанії на той час робила компанія Coca-cola: саме з їхніх рекламних плакатів на світ почали дивитися небачені до того жінки.

«Батьком» цього виду візуального мистецтва вважається художник Чарльз Дейна Гібсон. Наприкінці 19 — початку 20 ст. за допомогою власних робіт він вів таку собі хроніку повсякденного життя американців. Тематично це були патріотичні та романтичні сюжети. В рамках цієї серії він створив свій ідеал краси. Пізніше його творіння отримало назву «Дівчина Гібсона». Це була повногруда жінка з тонкою талією та об’ємними стегнами (така собі квінтесенція тогочасних уявлень про красу). Вона мала високу зачіску, довгу хвилясту спідницю та накрохмалену блузку. А ще була норовливою та мала домінантний над чоловіками характер.

Вона була супер популярною протягом тридцяти років, принти з нею стали декором багатьох побутових предметів. Водночас була й інша знаменита красуня, яка з’явилася у 1895 році. Її називали «Дівчина Крісті» за ім’ям її творця — Говарда Крісті. Вона прикрашала календарі, колекційні предмети та обкладинки книжок. Таким був початок пін-ап культури. Після Першої світової «Дівчата Гібсона» почали виходити з моди. З цього часу культура почала набувати більш виразних рис.

Поширення культури

Видною фігурою того часу був художник Чарльз Гейтс Шелдон, який робив фото оголених красунь та на основі цих знимків створював ілюстрації для рекламних кампаній. Малюнки відверто одягнених дівчат у грайливих позах почали ставати стратегією візуальної комунікації. Журнал LIFE у 1930 році зробив обкладинку з такою дівчиною. Пізніше так почали ілюструвати детективні, фантастичні та пригодницькі історії у профільних ЗМІ. Жовта преса взялася нещадно експлуатувати такі образи жінок. Також почали з’являтися подібні сюжети і в інших візуальних формах. У 1932 році з’явився тепер вже культовий мультик Betty Boop, в якому головна героїня була у відвертих суконках та купальних костюмах.

Літаки, снаряди, pin up

І от ми поволі добралися до того, як з’явився зв’язок між пін-ап культурою та авіацією. Малюнки сексуальних дівчат з обкладинок під час Другої світової почали прикрашати танки, літаки та навіть снаряди. Але літаки переважали. А ще окремим жанром пін-апу стали куртки пілотів, які теж були розписані дівчатами в образі Pretty Girls. Крім того, самі зображення виривали з журналів та календарів та кріпили у кабіни літаків та іншої техніки.
Здебільшого в таких образах виступали відомі акторки та співачки. В 40-ві роки такими були Мерилін Монро, Ріта Гейворт, Ава Гарднер та багато інших. Вони з’являлись у журналах Time, Cosmopolitan, Vogue, Life, в рекламах від Coca-cola до Zippo, а в 1944 році з’явились і гральні карти в стилі пін-ап.

Далі ця культура ширилась і ширилась. Почали з’являтись фільми, такі як «Дівчина з обкладинки» (1944) та «Гільда» з Рітою Гейворд у головній ролі. Її ж портрет був прикріплений до бомби під час випробувань на атолі Бікіні. Крістіан Діор в 1947 році створив силует, який підкреслив талію та стегна за допомогою вузького корсета.

Ріта Гейворт на обкладинці журналу LIFE

Вихід з моди

Еротичним пін-ап почав ставати з 1950-х років. Художники творили малюнки в стилі пін-ап, де зображали побутові ситуації, в яких спідниці задирались до гори чи рвались. Знаменита сцена з Мерилін Монро та решіткою метро з’явилася саме в цей період.

Потім стиль втратив будь-який сенс, (наприклад підтримка солдат під час війни). В 60-х відбулась сексуальна революція, після якої еротична фотографія стала самостійним видом мистецтва і більше не потребувала мальованої версії. Тож сьогодні пін-ап залишився в історії мистецтва і серед адептів реконструкції та певних субкультур, як от рокабілі чи готи. Його елементи також використовують для натхнення селебріті, наприклад Скарлетт Йоганссон чи Діта фон Тіз. Ну і в авіаційній історії та одязі, натхненному авіацією, традиція досі живе.

Вам сподобався матеріал?

Ми збираємо файли cookie для кращого діалогу з вами Детальніше. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтесь з цим