«Твоя культура, твоя зброя»: ТНМК в Авіації Галичини

У крамниці Авіації Галичини відбулася жива зустріч Roundel Club Offline з легендарним гуртом ТНМК — Олександром «Фоззі» Сидоренком та Олегом «Фаготом» Михайлютой.

В основу розмови лягла тема «Твоя культура, твоя зброя», співзвучна з назвою спільної колекції Авіації Галичини та ТНМК. Бо культура — це не щось другорядне, що можна відкласти на потім. Це те, що нас формує та ідентифікує. 

ТНМК понад три десятиліття створюють українську культуру — ще з тих часів, коли музика українською мовою часто сприймалася як «неформат». Говорили про 90-ті, контркультуру, український дубляж, книжки, мультфільми і про те, як культура змінилася за часи незалежності України.

Далі – цікаві фрагменти з розмови. А повну зустріч Roundel Club Offline з ТНМК можна подивитися на YouTube-каналі Авіації Галичини.

У той момент, коли ви починали ще в 90-х, українська музика українською мовою була свого роду контркультурою. Як ви тоді ставилися до цього? Чому вона була українською саме? І чи відчували ви в той момент, що це вже щось більше, ніж просто музика?

Фоззі: Існувало декілька паралельних українських культурних кластерів, які майже не перетиналися. Це була естрада, якийсь умовний УТ-1. На той момент уже, здається, почала з’являтися «Територія А». Паралельно існував пласт українського року. В першу чергу, це «Брати Гадюкіни», «Воплі Відоплясова». Це перші люди, які показали, що українська може бути модною і українська може бути трендовою. І ми тоді всі жартували, що пісня «Весна» «Воплі Відоплясова» проломила формат медіа. І фактично це була перша приємна українська пісня, яка з’явилася в Харкові — там, де в ефірі українська була майже відсутня. Тому ми жартували, що всі українські музиканти мають видавати Олегу Скрипці по 10% за пробій формату.

Фагот: Але, по суті, ви праві з приводу контркультури, тому що перший альбом ми видали в 98-му. І за три роки існування з цим альбомом, намаганням популяризувати його ми стикалися майже кожного разу з тим, що це не формат. І саме тому через три роки, у 2001-му, коли випустили наступний альбом, ми так і назвали — «НеФормат». Ти тоді реально був контркультурою. Кожному програмному директору приходилося розказувати, що це сучасне. А більшість чіплялась за мову. І, дякуючи своїм прагненням, вірі і впевненості, за багато років тепер контркультура стала навпаки основною. Дай Боже, щоб так і було.

Ви бачили кілька різних етапів, епох — і саме в культурній галузі, і загалом у розвитку України. Що вам було важким на початку вашого музичного шляху і що, можливо, змінилося станом на зараз?

Фагот: Фоззі почав писати книги українською. Це ж теж вибір, свідомий вибір — почати розвивати себе в цьому напрямку.

Фоззі: Нічого важкого не було, все було цікаво і досі цікаво. Ми нікого не слухалися тоді і робили те, що нам було цікаво самим. І досі цікавість не зникає, тому все в кайф.

Останні роки ви активно працюєте не тільки в музичній галузі, а й у написанні книг, створюєте вертепи, займаєтеся озвучуванням мультфільмів. Це природний розвиток вашої творчості чи ви у це закладаєте вплив на майбутні покоління?

Фоззі: Та це прикол. Мультик озвучити — це прикол. Якусь книжку написати, довести собі, що ти зміг, що галочку поставив, — молодець. І якщо ставитися до цього як до того, що ми там комусь щось лишаємо, то тоді треба знову проходити ВЛК, починаючи з кабінету психіатра.

Фагот: Пам’ятаю, коли мене запрошували дуже давно на перший дубляж, коли не було ще українського дубляжу, і перший почався з «Тачок» і «Піратів Карибського моря». Я пам’ятаю хвилю обурення багатьох людей. А що зараз? Зараз всі навіть так і мову вчать, хто опосередкований. Тому колись ти просто брав у цьому участь, а воно вже переросло в щось більше. І най так і буде далі.

Фоззі: Я згадав нещодавно, що була озвучка мультика «Теркель і Халепа». І на той момент озвучували двома мовами: для заходу і центру — українською, для «червоного пояса» — російською з «шоканням». Була така спроба. І коли ми між собою говорили, як із цим боротися, я сказав: «А давайте просто російську зробимо гірше». І все, українську озвучку люди чули. Тобто гроші ми взяли як за дві, а добре зробили одну. Іноді можна обманути Вавилон.