Вищий пілотаж: від мертвої петлі до повітряних боїв

Стоїте ви, дивитеся в небо, а там видно літак – такий маленький вдалині, ніби іграшковий. І ось раптом він, наче крейдою, малює коло, потім завиток, один, інший. І все це виглядає як легкий помах пензлика. Але що ж відбувається насправді?

Усередині кабіни – гул і рик двигуна, який жене вперед металеву машину вагою від 800 до 1500 кілограмів. Кожен рух штурвалу – точний, вивірений: трохи більше нахилу руки – і літак піде у некерований «штопор» (вниз по спіралі). Пілот відчуває, як тіло притискає до сидіння, наче на груди поклали ще кілька таких пілотів, адже вага тіла дійсно може збільшуватися в рази. Дихання контрольоване, м’язи напружені, а концентрація висока. Треба одночасно стежити за швидкістю, висотою, кутом нахилу, тиском двигуна й просторовою орієнтацією. Це виглядає як танець у небі, але для пілота – це фізика і самоконтроль, вилиті у дію.

«Літати може той, в кого є льотні здібності, готовий психологічно, та який має знання. Адже тільки при розумінні що відбувається з літаком, і що відбувається з вами, ви зможете ефективно керувати і літаком, і собою. Пілот має бути закоханий в небо і в свою професію до неймовірності. І мають бути знання, які будуть викристалізовані в майстерність».

Так пояснює вміння виконувати фігури вищого пілотажу Олексій Горський – в минулому військовий льотчик, який зараз виконує обов’язки завідувача кафедри аеродинаміки та безпеки польотів літальних апаратів державного університету «Київський авіаційний інститут». Він вже змалечку мріяв літати. Але першу спробу здійснив у 16 років на Як-52 на базі Київського аероклубу. Каже, все починається з простого.

«Пілотаж буває різний. Простий, складний і вищий. Найперша фігура, яку опановують пілоти – це віраж – коли літак в горизонтальному положенні робить розворот по колу. До вищого пілотажу, наприклад, на реактивних літаках відноситься «мертва петля» з «бочкою» у верхній точці. Це складно, тому що у верхній точці літак має досить низьку швидкість і якщо там не грамотно кермувати, то можна звалитися у «штопор». Або беремо звичайну «гірку» і кут набору висоти 60 градусів, тобто круто догори, і додаємо «бочку» на «гірці». А якщо говорити за спортивні літаки, то там є стільки фігур! З такими назвами як «Едельвейс», «Абракадабра» та інші».

Ну, що ж, давайте розберемося разом у цій абракадабрі!

ЩО ТАКЕ ФІГУРИ ВИЩОГО ПІЛОТАЖУ?

Фігур вищого пілотажу багацько. Тож поговоримо лиш трохи про це, щоб розуміти з чим загалом маємо справу.

Ви певно чули назву «мертва петля»?
Літак піднімає ніс і описує повне коло у вертикальній площині – в кінці летить у тому ж напрямку, з якого починав.

Вперше петлю здійснив Петро Нестеров 9 вересня 1913 року, здійнявшись над Сирецьким аеродромом біля Києва на літаку «Ньюпор-4».
До речі, він навіть не пристібався, адже точно прорахував, що відцентрова сила притисне його до сидіння у верхній точці. Так і сталося. Він офіційно «переконав» світ, що літак здатний описати повний вертикальний цикл.

Також згадаємо «штопор». Коли літак крутиться навколо вертикальної осі, немов «закручується» у небо вниз. Схоже на штопор. Але, звісно, в кінці успішно вирівнюється у горизонталь.

Загальноприйнято, що першим, хто вивів літак зі штопора, був британський лейтенант Вілфред Парке на двомісному біплані у серпні 1912 року. Причому, увійшов у штопор він не спеціально. Машина почала падати по спіралі, і всі свідки вже чекали катастрофи. Та йому вдалося вирівнятися всього за 15 метрів від землі завдяки повному правому керму напряму.

Є ще така цікава фігура – «Іммельман». Літак входить у набір висоти й починає описувати «мертву петлю». У верхній точці (коли він уже летить догори колесами) – виконує «півбочку». У результаті літак виходить у горизонтальний політ у протилежному напрямку до початкового, але з більшою висотою. Тобто фактично «Іммельман» дозволяє швидко змінити напрямок польоту й одночасно набрати висоту.
Фігуру названо на честь Макса Іммельмана — німецького аса Першої світової війни. Він застосував цю маневрову комбінацію як бойовий прийом у 1915 році.

«Бочка», «ранверсман», «хаммерхед» – направду, фігур дуже багато, всі не описати за одну статтю. Ще й крім основних, є й їхні поєднання. Часто публіка найбільше вражена, коли маневри роблять дуже низько над землею, або коли літаки «грають з гравітацією» – підйоми, перехід у великий кут атаки, різкі оберти.
Подивіться, наприклад, як американець Роб Голланд фристайлив на Світовому чемпіонаті з аеробатики у Польщі в 2024 році.

Але ж літак – це лише машина, яка ніц не годна без пілота. Тому далі згадаємо про тих, хто бездоганно опанував фігури вищого пілотажу, здобував безліч винагород і використали ці вміння не лише на авіашоу, а й в реальному бою.

УКРАЇНСЬКІ ЛЕТУНИ ЩОДНЯ ПОКАЗУЮТЬ ВИЩИЙ ПІЛОТАЖ!

Українці також демонструють вищий пілотаж на всесвітніх спортивних змаганнях. Зокрема, в 2019 році наша збірна виборола титул чемпіонів світу. Це вперше за часи незалежності!

Втім, зараз реалії такі, що летуни, які володіють вищим пілотажем, на жаль, показують свої вміння не на авіашоу. Як, наприклад, полковник Юрій Булавка. Раніше він неодноразово перемагав на міжнародних змаганнях. Нині – на Су-27 захищає українське небо від ворожих атак. Довго представляти аса не будемо. Подивіться самі, що він вміє!

Але фігури вищого пілотажу не завжди стануть в пригоді у реальному бою. Про це Юрій Булавка розповів у інтерв’ю для соцмереж Повітряних Сил України:

«Вищий пілотаж, звісно, важлива річ, але в даних бойових умовах найважливіше – ближче притискатись до землі! І повірте, це дуже складно. Польоти на гранично малій висоті часто рятують життя пілоту, однак є великий ризик не впоратись з керуванням, натрапити на перешкоду. Крім того, при ураженні ворожою ракетою – мінімум часу, а відповідно і шансів, на катапультування.
Наші хлопці виконують деякі завдання, технічно не передбачені для радянських літаків… Переконаний, що саме люди головні герої нашої майбутньої перемоги – льотчики, зенітники, радіотехнічні війська – усі Сили оборони України!»

Направду, вищий пілотаж показують нині й українські військові льотчики, які збивають «шахеди». Адже ця повітряна ціль сильно відрізняється від літака.

«Здавалося б, БПЛА маленький, повільний, не змінює траєкторію. Але це складна ціль. Уявіть, що ви рухаєтеся на автівці зі швидкістю 120 км/год і вам потрібно викинути через вікно стаканчик з-під кави та попасти ним чітко в смітник при дорозі. І щоб виконувати такі завдання, пілотаж має бути майстерним», – додає Олексій Горський.

Талановитих пілотів в Україні чимало. Ми безмежно вдячні кожному, хто встав на захист українського неба у цій страшній війні та тим, хто віддав своє життя. Для нас ви – абсолютні герої.
І на знак шани «Авіація Галичини» випустила декілька колекцій, присвячених пілотам та авіаційним бригадам. Бо вищий пілотаж – це не лише про фігури у небі, це майстерність порятунку життів.